вівторок, 26 лютого 2013 р.

Літературознавці презентують...


Блог
Загальна мета: дослідити ,який вплив мала комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич» на творчість українського драматурга Карпенка-Карого, шляхом порівняння творів, показати єдність літературного процесу, пошуки різних ліній, які можуть забезпечити його цілісність; зрозуміти духовну єдність   та національну своєрідність різних літератур у культурно-історичному розвитку суспільства, вчитися зіставляти, визначати головне, характеризувати образи, висловлювати свої думки.
Назва блогу: Який вплив мала драматургія   Мольєра на творчість Карпенка-Карого?
Теми та довідкові матеріали, які я буду досліджувати в мережі Інтернет
Історія створення трагікомедії «Мартин Боруля» Карпенка-Карого
Тексти творів Мольєра і Карпенка-Карого
Результати дослідження:
Під час дослідження ми зрозуміли,що мольєрівська п’єса “Міщанин-шляхтич» - не єдиний твір, у якому мова йдеться про бажання здобути дворянський титул головним героєм.
   
Український драматург Іван Карпенко-Карий також написав пєсу «Мартин Боруля» на подібну тематику. Тож буде доцільно розглянути ці два твори паралельно. Але спочатку дізнаємося про історію створення драматичних творів Мольєра і Карпенка-Карого.
Історія створення «Міщанина-шляхтича2 Ж.Б.Мольєра

П’єса була написана на замовлення короля Людовіка ХІV. Він у 1669 році приймав турецьких послів. Турки не висловили ніякого захоплення вбранням короля, яке мало прикраси із діамантів на суму чотирнадцять мільйонів ліврів. Складалося враження, що в Турції всі носять такі дорогі костюми. Звичайно, поведінка послів не сподобалася королю, він наказав придворному композитору і драматургу написати музичну п’єсу, яка б євисміювала турків.
Історія створення п’єси “Мартин Боруля» І.Карпенка-Карого
Трагікомедія «Мартин Боруля» - національна версія п’єси Мольєра «Міщанин-шляхтич»
У 1884 році Тобілевича було заарештованол і відправлено в адміністративне заслання до Новочеркаська, де він працював ковалем. Коли його приїхав провідати Микола Садовський, то побачив брата за роботою. Іван Карпович пояснив, що на прохання старенького вчителя-книголюба «лагодить» збірку п’єс Мольєра в російському перекладі. «Я, оправляючи книгу, вивчаю мольєрівського «Міщанина у дворянстві»
. Він налаштовує мене створити комедію на відповідну тему. Пригадалися й клопоти нашого батька добувати дворянське звання. Думаю назвати комедію «Мартин Боруля». Створимо порівняльну таблицю

Ж.Б.Мольєр «Міщанин-шляхтич»
І.Карпенко-Карий «Мартин Боруля»
Жанрова природа
Соціально-побутова комедія, у якій розкриваються норми моралі та спосіб життя героїв, зокрема представників дворянської знаті. Обидва твори містять у собі елементи соціально-психологічної та любовної комедії. Урозважальній формі автори показують вади суспільства, нагадуючи глядачам про людську гідність
Особливістю комедії є використання пісень, танців, музичних інтермедій
Не використовуються пісні,танці,музичні твори.
Тема
Зображення намагань міщанина отримати дворянський титул
Зображення намагання сільської буржуазії досягти дворянського титулу
Ідея
Кожна людина повинна бути сама собою, не забувати про своє коріння, оцінювати якості людей не за їх походженням, а за вчинками.
Особливості розвитку сценічної дії
Комедія складається із 5 дій
Ексозиція. Знайомство зголовними героями
Зав’язка. Головний герой намагається вивчати різні науки, щоб стати дворянином.
Розвиток дії. Журден організовує балет, хоче дати обід на честь Дорімени, в яку закоханий. Він прагне знайти «достойну» партію – аристократа – для своєї дочки. Про це довідалися Клеонт і Ков’єль, вони зорганізували виставу “посвяти в мама
муші».



Кульмінація. Під час церемонії «посвяти в мамамуші» Журден дає згоду на шлюб дочки з турецьким послом.

Розв’язка. Герої чекають появи нотаріуса, який документально засвідчить шлюби Люсіль і Клеонта та Доранта і Дорімени.
Комедія складається із 5 дій
Експозиція. Знайомство з героями твору.
Зав’язка. Мартин спілкується з повіреним з приводу оформлення документів на підтвердження його дворянського «походження».
Розвиток дії. Боруля прийняв рішення видати свою дочку Марисю заміж за дворянина.Син повідомив, що Марися подобається його знайомому. Уся родина готується прийняти жениха – Націєвського. Коли наймит Омелько відвозить до міста Степана, в нього вкрали одяг та коней. Жених приїхав, щоб посватати Марисю, бо так вважає її батько.
Кульмінація. Мартин їде з дому, щоб наздогнати й покапати Націєвського, що не захотів одружитися
 з Марисею.
Розв’язка. Боруля нищить «документи» про дворянство, відмовляється від примарних дворянських прав.
Конфлікти
Соціальні
Зіткнення інтересів дворянства і буржуазії (пан Журден і Дорант та Дорімена)
Зіткнення інтересів простих людей і дворян (Мартин Боруля і пан Красевський)
Любовні
Клеонт – Люсіль, Журден – Дорімена – Дорант.Журден – Дорімена – пані Журден. Ковєль - Ніколь
Марися – Микола, Марися - Націєвський
Моральні
Зіткнення здорового глузду (пані Журден) і рабського плазування (пан Журден)
Почуття гідності людини, вірність
 у коханні (Марися) і вигоди в шлюбі (Націєвський). Здоровий глузд (Палажка) і «божевілля» на дворянських порядках (Мартин)
Відгуки
Нікола Буало писав, що муза Мольєра «говорить правду жартома».
«Жодний із творів не справляв на мене такого враження, як «Міщанин- шляхтич» (М.Булгаков).
Дослідник Леонід Стеценко, зіставляючи твори Мольєра і Карпенка-Карого,визначив спільні і відмінні риси. Зокрема, у класи циста твір носить повчальний характер, а у реаліста він спрямований поти конкретних побутово-соціальних явищ

Висновки. Теоретик класицизму Нікола Буало у своїх «Стансах» говорив:
«Мольєр, твої найкращі твори,- навіки давні чари їх,
Пройшовши крізь віки й простори в серцях відіб’ється людських»